hunting dog

English

Noun

hunting dog (plural hunting dogs)

1. Any type of dog that is used in hunting.

   Hyponyms: African hunting dog, bloodhound, Cape hunting dog, dachshund, gun dog, hound, retriever, scent hound, scenthound, setter, spaniel, terrier

Derived terms

• African hunting dog
• Cape hunting dog

 

Translations

Translations

• Avestan: 𐬯𐬞𐬁𐬥𐬆𐬨⸱ 𐬙𐬀𐬎𐬭𐬎𐬥𐬆𐬨 (spānəm. ta^urunəm)
• Catalan: gos de caça m, gos caçador m
• Danish: jagthund c
• Finnish: metsästyskoira (fi), jahtikoira
• French: chien de chasse (fr) m
• Galician: can de caza (gl) m
• German: Jagdhund (de) m
• Hungarian: vadászkutya (hu), vadászeb (hu)
• Ido: chasohundo (io)
• Irish: gadhar fiaigh m, madra seilge m
• Old French: brachet m
• Plautdietsch: Jäajahunt m
• Romanian: câine de vânătoare m
• Russian: охо́тничий пёс m (oxótničij pjos)
• Spanish: perro de caza m
• Swedish: jakthund (sv) c
• Tagalog: ganid (tl)
• Ukrainian: мисливський пес m (myslyvsʹkyj pes), мисли́вський соба́ка m (myslývsʹkyj sobáka), мисли́вська соба́ка f (myslývsʹka sobáka)
• Vietnamese: chó săn (vi)
• Welsh: ci hela m, helgi m